оповзень

О́ПОВЗЕНЬ, зня, ч., розм.

Те саме, що зсув 3.

Нема ні стежки, ні стежинки – Каміння, оповзні, пісок (П. Дорошко).

Значення в інших словниках

1. оповзень — о́повзень іменник чоловічого роду розм.  Орфографічний словник української мови
2. оповзень — [опоўзеин'] -з(‘)н'а, ор. -знеим, м. (на) -з(‘)н'і, р. мн. -з(‘)н'іў  Орфоепічний словник української мови
3. оповзень — Зісув, осув  Словник чужослів Павло Штепа
4. оповзень — -зня, ч., розм. Те саме, що зсув 3).  Великий тлумачний словник сучасної мови
5. оповзень — ЗСУВ (сповзання верхнього шару землі вниз), О́ПОВЗ розм., О́ПОВЗЕНЬ розм. Високими, широкими скиртами лежить вербове фашиння, пов'язане в снопи. Ним теж мають укріпити береги від зсувів (І. Чендей); Над автострадою нависали ліси.  Словник синонімів української мови
6. оповзень — О́ПОВЗЕНЬ, зня, ч., розм. Те саме, що зсув 3. Нема ні стежки, ні стежинки — Каміння, оповзні, пісок (Дор., Єдність, 1950, 68).  Словник української мови в 11 томах