Значення в інших словниках
-
оповзень —
о́повзень іменник чоловічого роду розм.
Орфографічний словник української мови
-
оповзень —
[опоўзеин'] -з(‘)н'а, ор. -знеим, м. (на) -з(‘)н'і, р. мн. -з(‘)н'іў
Орфоепічний словник української мови
-
оповзень —
Зісув, осув
Словник чужослів Павло Штепа
-
оповзень —
О́ПОВЗЕНЬ, зня, ч., розм. Те саме, що зсув 3. Нема ні стежки, ні стежинки – Каміння, оповзні, пісок (П. Дорошко).
Словник української мови у 20 томах
-
оповзень —
ЗСУВ (сповзання верхнього шару землі вниз), О́ПОВЗ розм., О́ПОВЗЕНЬ розм. Високими, широкими скиртами лежить вербове фашиння, пов'язане в снопи. Ним теж мають укріпити береги від зсувів (І. Чендей); Над автострадою нависали ліси.
Словник синонімів української мови
-
оповзень —
О́ПОВЗЕНЬ, зня, ч., розм. Те саме, що зсув 3. Нема ні стежки, ні стежинки — Каміння, оповзні, пісок (Дор., Єдність, 1950, 68).
Словник української мови в 11 томах