опойковий

ОПО́ЙКОВИЙ, а, е.

Вигот. з опойка.

Іде писар повагом. Ще молодий, шапка набакир, у китайчастій черкесці і в опойкових чоботях (О. Стороженко).

Значення в інших словниках

1. опойковий — опо́йковий прикметник  Орфографічний словник української мови
2. опойковий — -а, -е. Вигот. з опойка.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. опойковий — ОПО́ЙКОВИЙ, а, е. Вигот. з опойка. Іде писар повагом. Ще молодий, шапка набакир, у китайчастій черкесці і в опойкових чоботях (Стор., І, 1957, 78).  Словник української мови в 11 томах