ополчатися
ОПОЛЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОПОЛЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док.
1. заст., уроч. Озброюватися для війни з ким-небудь, підійматися на війну з кимсь, іти війною на когось.
2. перен. Виступати проти кого-, чого-небудь з нападками, з різкою критикою.
Значення новаторства “Русалки Дністрової” зрозуміла реакційна духовна влада в Галичині і ополчилася проти неї (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)