ополчатися
ОПОЛЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОПОЛЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док.
1. заст., уроч. Озброюватися для війни з ким-небудь, підійматися на війну з кимсь, іти війною на когось.
2. перен. Виступати проти кого-, чого-небудь з нападками, з різкою критикою.
Значення новаторства “Русалки Дністрової” зрозуміла реакційна духовна влада в Галичині і ополчилася проти неї (з наук. літ.).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-20)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- ополчатися — ополча́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- ополчатися — -аюся, -аєшся, недок., ополчитися, -чуся, -чишся, док. 1》 заст., уроч. Озброюватися для війни з ким-небудь, підійматися на війну з кимось, іти війною на когось. 2》 перен. Виступати проти кого-, чого-небудь із нападками, з різкою критикою. Великий тлумачний словник сучасної мови
- ополчатися — ОПОЛЧА́ТИСЯ, а́юся, а́єшся, недок., ОПОЛЧИ́ТИСЯ, чу́ся, чи́шся, док. 1. заст., уроч. Озброюватися для війни з ким-небудь, підійматися на війну з кимось, іти війною на когось. Вам, палії війни, не видно ще й сьогодні, Що правди нашої нікому не здолать?... Словник української мови в 11 томах