ополячувати
ОПОЛЯ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПОЛЯ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що.
Примушувати перейти на польську мову, засвоїти польські звичаї, культуру і т. ін.
В другій половині XVI ст. католицький орден єзуїтів, поширюючи свою діяльність на Україні, насаджував католицьку літературу, заснував тут ряд шкіл, в які вербував дітей дворян і заможних міщан, ополячував їх (з навч. літ.);
Західні українці витримали найтяжчий тиск асиміляторів, які намагалися їх і онімечити, і ополячити.., змушували зректися самих себе, своїх культурних національних традицій (з наук. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)