ополячувати

ОПОЛЯ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПОЛЯ́ЧИТИ, чу, чиш, док., перех. Примушувати перейти на польську мову, засвоїти польські звичаї, культуру і т. ін.

В другій половині XVI ст. католицький орден єзуїтів, поширюючи свою діяльність на Україні, насаджував католицьку літературу, заснував тут ряд шкіл, в які вербував дітей дворян і заможних міщан, ополячував їх і робив з них зрадників батьківщини (Іст. укр. літ., І, 1954, 63);

Західні українці витримали найтяжчий тиск всіляких гнобителів, асиміляторів, які намагалися їх і онімечити, і ополячити.., змушували зректися самих себе, своїх культурних національних традицій (Рад. літ-во, 5, 1964, 32).

Значення в інших словниках

1. ополячувати — ополя́чувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. ополячувати — -ую, -уєш, недок., ополячити, -чу, -чиш, док., перех. Примушувати перейти на польську мову, засвоїти польські звичаї, культуру і т. ін. || Робити польським за мовою, звичаями, культурою і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. ополячувати — ОПОЛЯ́ЧУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПОЛЯ́ЧИТИ, чу, чиш, док., кого, що. Примушувати перейти на польську мову, засвоїти польські звичаї, культуру і т. ін. В другій половині XVI ст.  Словник української мови у 20 томах
4. ополячувати — ПОЛОНІЗУВА́ТИ (запроваджувати польську мову, культуру і т. ін., звичайно примусово), ОПОЛЯ́ЧУВАТИ, ПОЛЯ́ЧИТИ. — Док.: полонізува́ти, ополя́чити.  Словник синонімів української мови