опоряджувач

ОПОРЯ́ДЖУВАЧ, а, ч., рідко.

Те саме, що опоря́джувальник.

Кілька траншей були недавно викопані, і їх ще не торкнулися руки опоряджувачів (С. Добровольський).

Значення в інших словниках

1. опоряджувач — опоря́джувач іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. опоряджувач — -а, ч., рідко. Те саме, що опоряджувальник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. опоряджувач — ОПОРЯ́ДЖУВАЧ, а, ч., рідко. Те саме, що опоря́джувальник. Кілька траншей були недавно викопані, і їх ще не торкнулися руки опоряджувачів (Добр., Тече річка.., 1961, 297).  Словник української мови в 11 томах