опоряджувач

опоря́джувач

іменник чоловічого роду, істота

Значення в інших словниках

1. опоряджувач — -а, ч., рідко. Те саме, що опоряджувальник.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. опоряджувач — ОПОРЯ́ДЖУВАЧ, а, ч., рідко. Те саме, що опоря́джувальник. Кілька траншей були недавно викопані, і їх ще не торкнулися руки опоряджувачів (С. Добровольський).  Словник української мови у 20 томах
3. опоряджувач — ОПОРЯ́ДЖУВАЧ, а, ч., рідко. Те саме, що опоря́джувальник. Кілька траншей були недавно викопані, і їх ще не торкнулися руки опоряджувачів (Добр., Тече річка.., 1961, 297).  Словник української мови в 11 томах