опрактиковувати
ОПРАКТИКО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПРАКТИКУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.
Використовувати, робити придатним для використання; пристосовувати.
Найскладнішими деталями [жорен] .. були власне камені. Їх виготовляли з вапняку .. Там, де бракувало цього матеріалу, людський досвід опрактиковував дерево (з наук.-попул. літ.);
// Оволодівати чим-небудь на практиці; опановувати.
Зводячи той чи інший тип житла, народні будівничі опрактикували цілу систему симетричних прийомів з використанням унікальних силуетів (з наук. літ.);
Опрактикувати методику.
Словник української мови (СУМ-20)