опроваджувати

ОПРОВА́ДЖУВАТИ, ую, уєш, ОПРОВОДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОПРОВА́ДИТИ, ОПРОВО́ДИТИ, джу, диш, док., кого, заст.

1. Супроводити, проводжати.

– Вже ж як хочете, дівчатка, а я вас опроводжу аж додому (Г. Квітка-Основ'яненко);

– Се мої робітники! – радісно .. промовив пан Гаммершляг, обіймаючи роль господаря, який мав опровадити достойного гостя по всіх відділах фабрики (І. Франко).

2. Випроваджувати, виряджати.

– Якого чорта ви прийшли? .. Вас треба так опроводити, Щоб ви і місця не найшли (І. Котляревський).

Значення в інших словниках

1. опроваджувати — опрова́джувати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. опроваджувати — -ую, -уєш і опроводжати, -аю, -аєш, недок., опровадити і опроводити, -джу, -диш, док., перех., заст. 1》 Супроводити, проводжати. 2》 Випроваджувати, виряджати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. опроваджувати — СУПРОВО́ДЖУВАТИ кого-що (іти, їхати разом з ким-, чим-небудь як супутник, як охоронець чи охорона і т. ін.), СУПРОВО́ДИТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВА́ДИТИ, ОПРОВА́ДЖУВАТИ заст., ОПРОВОДЖА́ТИ заст.  Словник синонімів української мови
4. опроваджувати — ОПРОВА́ДЖУВАТИ, ую, уєш і ОПРОВОДЖА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ОПРОВА́ДИТИ і ОПРОВО́ДИТИ, джу, диш, док., перех., заст. 1. Супроводити, проводжати. — Вже ж як хочете, дівчатка, а я вас опроводжу аж додому (Кв.-Осн., II, 1956, 44); — Се мої робітники!...  Словник української мови в 11 томах