опробковіння

ОПРОБКОВІ́ННЯ, я, с., біол.

Зміна оболонок живих рослинних клітин внаслідок відкладання в них суберину, що робить їх непроникними для води й повітря.

За допомогою взаємодії клітин лубу і пробкового камбію утворюється кутин – речовина, що надає забарвлення та опробковіння клітинам кори (з навч. літ.).

Значення в інших словниках

1. опробковіння — опробкові́ння іменник середнього роду спец.  Орфографічний словник української мови
2. опробковіння — -я, с., спец. Зміна оболонок живих рослинних клітин внаслідок відкладання в них суберину, через що вони стають непроникними для води й повітря.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. опробковіння — ОПРОБКОВІ́ННЯ, я, с., спец. Зміна оболонок живих рослинних клітин внаслідок відкладання в них суберину, через що вони стають непроникними для води й повітря.  Словник української мови в 11 томах