Орфографічний словник української мови

опробковіння

опробкові́ння

іменник середнього роду

спец.

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. опробковіння — -я, с., спец. Зміна оболонок живих рослинних клітин внаслідок відкладання в них суберину, через що вони стають непроникними для води й повітря.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. опробковіння — ОПРОБКОВІ́ННЯ, я, с., біол. Зміна оболонок живих рослинних клітин внаслідок відкладання в них суберину, що робить їх непроникними для води й повітря.  Словник української мови у 20 томах
  3. опробковіння — ОПРОБКОВІ́ННЯ, я, с., спец. Зміна оболонок живих рослинних клітин внаслідок відкладання в них суберину, через що вони стають непроникними для води й повітря.  Словник української мови в 11 томах