опромінення
ОПРОМІ́НЕННЯ, я, с.
Дія за знач. опромі́нити і стан за знач. опромі́нитися.
Крім хірургічних, терапевтичних методів, пухлинні захворювання лікують опроміненням (з наук.-попул. літ.);
Через технічну недосконалість більшість приладів для індивідуального контролю за отриманими дозами опромінення, які видавалися ліквідаторам (особливо тих, що застосовувались у військах), виявилися непридатними для роботи за умов реальної атомної аварії (з газ.);
У світі точаться чутки про опромінення мозку через мобільний зв'язок (з газ.);
Радіоактивне опромінення.
Словник української мови (СУМ-20)