опромінений
ОПРОМІ́НЕНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до опромі́нити.
Люблю луг, сонцем опромінений (Уляна Кравченко);
Опромінені світлом електричних вогнів, сяють у вечірній млі диканські села і хутори (І. Цюпа);
Опромінена своїм коханням, ніби травневим світлом, Уля відчула, зрозуміла, як щасливо починається її дівоче квітування (В. Логвиненко);
Опромінена кобальтом гречка зацвітає на тиждень раніше від звичайної і дає кращий урожай (з наук.-попул. літ.);
Опромінені радіацією зони оголошено закритими, або зонами ризику (з газ.);
// у знач. прикм.
Опромінений організм більш уразливий, позаяк у ньому з'являються перекиси (з наук. літ.);
// у знач. ім. опромі́нений, ного, ч.
Щойно відправлено до Москви ще одну групу опромінених, решту повезли по окільних районних лікарнях (В. Яворівський).
Словник української мови (СУМ-20)