опроводити —
опрово́дити дієслово доконаного виду супроводити; вирядити арх.
Орфографічний словник української мови
опроводити —
див. опроваджувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
опроводити —
СУПРОВО́ДЖУВАТИ кого-що (іти, їхати разом з ким-, чим-небудь як супутник, як охоронець чи охорона і т. ін.), СУПРОВО́ДИТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВА́ДИТИ, ОПРОВА́ДЖУВАТИ заст., ОПРОВОДЖА́ТИ заст.
Словник синонімів української мови
опроводити —
ОПРОВО́ДИТИ див. опрова́джувати.
Словник української мови в 11 томах