опроводити

опрово́дити

дієслово доконаного виду

супроводити; вирядити

арх.

Значення в інших словниках

1. опроводити — див. опроваджувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. опроводити — ОПРОВО́ДИТИ див. опрова́джувати.  Словник української мови у 20 томах
3. опроводити — СУПРОВО́ДЖУВАТИ кого-що (іти, їхати разом з ким-, чим-небудь як супутник, як охоронець чи охорона і т. ін.), СУПРОВО́ДИТИ, ПРОВО́ДИТИ, ПРОВОДЖА́ТИ, ПРОВА́ДИТИ, ОПРОВА́ДЖУВАТИ заст., ОПРОВОДЖА́ТИ заст.  Словник синонімів української мови
4. опроводити — ОПРОВО́ДИТИ див. опрова́джувати.  Словник української мови в 11 томах