опротестовувати
ОПРОТЕСТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПРОТЕСТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.
Офіційно вимагати скасування або визнання нечинним, незаконним і т. ін. якого-небудь рішення, розпорядження, судової ухвали і т. ін.
В лівобічній Україні тим часом тягалися за булаву Сомко і Золотаренко та все скликали ради, бо той, кого не вибрали, раз у раз опротестовував і добивався нової (М. Грушевський);
Десь у Києві, а може, й у Москві якийсь прокурор, що наглядав за судовими вироками, натрапив на Євгенову справу й опротестував вирок. Який же це хуліганський вчинок – стріляти в портрети вождів! (Б. Антоненко-Давидович);
// Не погоджуватися з чим-небудь; заперечувати щось.
Наказ треба виконувати неодмінно .. Вказівку можна опротестувати. А пораду – можна й не брати до уваги (П. Оровецький);
Про деталі організації цієї війни, про бомбардування Чечні, про захоплення частини її території задовго до подій у Дагестані весь минулий липень писали практично всі центральні російські газети. Цю інформацію ніхто не опротестував (з газ.).
Словник української мови (СУМ-20)