1. Словник української мови у 20 томах

опротестовувати

ОПРОТЕСТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПРОТЕСТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що.

Офіційно вимагати скасування або визнання нечинним, незаконним і т. ін. якого-небудь рішення, розпорядження, судової ухвали і т. ін.

В лівобічній Україні тим часом тягалися за булаву Сомко і Золотаренко та все скликали ради, бо той, кого не вибрали, раз у раз опротестовував і добивався нової (М. Грушевський);

Десь у Києві, а може, й у Москві якийсь прокурор, що наглядав за судовими вироками, натрапив на Євгенову справу й опротестував вирок. Який же це хуліганський вчинок – стріляти в портрети вождів! (Б. Антоненко-Давидович);

// Не погоджуватися з чим-небудь; заперечувати щось.

Наказ треба виконувати неодмінно .. Вказівку можна опротестувати. А пораду – можна й не брати до уваги (П. Оровецький);

Про деталі організації цієї війни, про бомбардування Чечні, про захоплення частини її території задовго до подій у Дагестані весь минулий липень писали практично всі центральні російські газети. Цю інформацію ніхто не опротестував (з газ.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опротестовувати — опротесто́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. опротестовувати — див. перечити Словник синонімів Вусика
  3. опротестовувати — -ую, -уєш, недок., опротестувати, -ую, -уєш, док., перех. Офіційно вимагати скасування або визнання недійсним, незаконним і т. ін. якого-небудь рішення, розпорядження, судової постанови і т. ін. || Не погоджуватися з чим-небудь; заперечувати щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. опротестовувати — ЗАПЕРЕ́ЧУВАТИ що, кому (не погоджуватися в чомусь, висловлювати протилежну думку, доказ), СУПЕРЕ́ЧИТИ кому, ПЕРЕ́ЧИТИ кому, розм.; ОПРОТЕСТО́ВУВАТИ, ОСПО́РЮВАТИ рідко (висловлювати іншу, протилежну точку зору); СПРОСТО́ВУВАТИ (неправдиві факти... Словник синонімів української мови
  5. опротестовувати — ОПРОТЕСТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПРОТЕСТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Офіційно вимагати скасування або визнання недійсним, незаконним і т. ін. якого-небудь рішення, розпорядження, судової постанови і т. ін. У 1868... Словник української мови в 11 томах