1. Словник синонімів української мови

опротестовувати

ЗАПЕРЕ́ЧУВАТИ що, кому (не погоджуватися в чомусь, висловлювати протилежну думку, доказ), СУПЕРЕ́ЧИТИ кому, ПЕРЕ́ЧИТИ кому, розм.; ОПРОТЕСТО́ВУВАТИ, ОСПО́РЮВАТИ рідко (висловлювати іншу, протилежну точку зору); СПРОСТО́ВУВАТИ (неправдиві факти, закиди тощо); ПЕРЕКРЕ́СЛЮВАТИ (повністю наслідки чиєїсь роботи, чиїсь достоїнства тощо). — Док.: запере́чити, опротестува́ти, оспо́рити, спростува́ти, перекре́слити. Часом Даша перебивала Лукерію Степанівну якимсь запитанням, іноді заперечувала ту чи іншу думку (С. Журахович); Косінський не міг добрати, чи полковник з примхи перечить йому, чи просто знущається з його стратегічних здібностей (І. Ле); Наказ треба виконувати неодмінно.. Вказівку можна опротестувати. А пораду — можна й не брати до уваги (П. Оровецький); — Молода, вродлива, напевно не помилюся, коли скажу — й багата особа... — Неля не спростувала цієї останньої неточності (Ірина Вільде). — Пор. 2. відкида́ти.

ОСКА́РЖУВАТИ (офіційно подавати скаргу у вищу інстанцію, протестуючи проти якого-небудь рішення, чиїх-небудь дій), ОПРОТЕСТО́ВУВАТИ, АПЕЛЮВА́ТИ юр. — Док.: оска́ржити, опротестува́ти. Мединський.. примирився з вироком і не бажає його оскаржувати (М. Руденко); Наказ треба виконувати неодмінно. Півофіціальну вказівку можна опротестовувати (П. Оровецький); Апелювати проти рішення суду.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. опротестовувати — опротесто́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. опротестовувати — див. перечити Словник синонімів Вусика
  3. опротестовувати — -ую, -уєш, недок., опротестувати, -ую, -уєш, док., перех. Офіційно вимагати скасування або визнання недійсним, незаконним і т. ін. якого-небудь рішення, розпорядження, судової постанови і т. ін. || Не погоджуватися з чим-небудь; заперечувати щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. опротестовувати — ОПРОТЕСТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПРОТЕСТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. Офіційно вимагати скасування або визнання нечинним, незаконним і т. ін. якого-небудь рішення, розпорядження, судової ухвали і т. ін. Словник української мови у 20 томах
  5. опротестовувати — ОПРОТЕСТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПРОТЕСТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Офіційно вимагати скасування або визнання недійсним, незаконним і т. ін. якого-небудь рішення, розпорядження, судової постанови і т. ін. У 1868... Словник української мови в 11 томах