опротестовувати
ОПРОТЕСТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПРОТЕСТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех. Офіційно вимагати скасування або визнання недійсним, незаконним і т. ін. якого-небудь рішення, розпорядження, судової постанови і т. ін.
У 1868 р. рада тред-юніонів опротестувала прийом до Інтернаціоналу спілки землекопів на тій підставі, що до неї входять некваліфіковані робітники (Нова іст., 1956, 214);
Органи прокуратури реагують на незаконні розпорядження, накази, опротестовують їх (Рад. Укр., 30.І 1963, 3);
// Не погоджуватися з чим-небудь; заперечувати щось.
Наказ треба виконувати неодмінно.. Вказівку можна опротестувати. А пораду — можна й не брати до уваги (Оров., Зел. повінь, 1961, 29).
∆ Опротесто́вувати (опротестува́ти) ве́ксель, фін. — офіційно засвідчувати факт несплати у визначений термін по векселю; накладати протест на вексель.
Значення в інших словниках
- опротестовувати — опротесто́вувати дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
- опротестовувати — див. перечити Словник синонімів Вусика
- опротестовувати — -ую, -уєш, недок., опротестувати, -ую, -уєш, док., перех. Офіційно вимагати скасування або визнання недійсним, незаконним і т. ін. якого-небудь рішення, розпорядження, судової постанови і т. ін. || Не погоджуватися з чим-небудь; заперечувати щось. Великий тлумачний словник сучасної мови
- опротестовувати — ОПРОТЕСТО́ВУВАТИ, ую, уєш, недок., ОПРОТЕСТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., що. Офіційно вимагати скасування або визнання нечинним, незаконним і т. ін. якого-небудь рішення, розпорядження, судової ухвали і т. ін. Словник української мови у 20 томах
- опротестовувати — ЗАПЕРЕ́ЧУВАТИ що, кому (не погоджуватися в чомусь, висловлювати протилежну думку, доказ), СУПЕРЕ́ЧИТИ кому, ПЕРЕ́ЧИТИ кому, розм.; ОПРОТЕСТО́ВУВАТИ, ОСПО́РЮВАТИ рідко (висловлювати іншу, протилежну точку зору); СПРОСТО́ВУВАТИ (неправдиві факти... Словник синонімів української мови