опротестування
ОПРОТЕСТУВА́ННЯ, я, с.
Дія за знач. опротестува́ти.
Вибори київського голови (а ще більше – спроба їхнього судового опротестування стороною, яка програла), виявили слабкі місця закону про президентські вибори і спричинили його неодноразовий перегляд та внесення поправок (з публіц. літ.).
Словник української мови (СУМ-20)