опріснок
ОПРІ́СНОК, а, ч.
1. Корж, спечений із прісного тіста.
Тому святкуймо не в давній розчині, ані в розчині злоби й лукавства, але в опрісноках чистости [чистоти] та правди! (Біблія. Пер. І. Огієнка);
Вранці-рано Фамар спекла і принесла опріснок братові (Т. Шевченко).
2. Те саме, що маца́.
Словник української мови (СУМ-20)