оптимізм
ОПТИМІ́ЗМ, у, ч.
Світосприймання, перейняте бадьорістю, життєрадісністю, твердою вірою в краще майбутнє, в успіх; протилежне песимізм.
Запас духовного здоров'я, сил і здібностей народу дозволяє з оптимізмом дивитися в майбутнє, сподіваючись, що нинішні труднощі будуть успішно подолані (з газ.);
Коломийки відзначаються багатим гумористично-сатиричним змістом. Вони є виразом глибокого народного оптимізму (з наук.-попул. літ.);
Практика засвідчує: від оптимізму до скепсису – лише один крок (з газ.);
XVIII століття з Ляйбніцом і Руссо на чолі було добою оптимізму (В. Підмогильний).
Словник української мови (СУМ-20)