оптимізм

ОПТИМІ́ЗМ, у, ч. Світосприймання, перейняте бадьорістю, життєрадісністю, твердою вірою в краще майбутнє, в успіх; протилежне песимізм.

Романтика революційних подій, нової праці, трудових буднів, світлого оптимізму піднімала пісенне слово на високі вершини поезії (Мал., Думки.., 1959, 71);

Революційна пісня — найкращий вияв оптимізму трудящого народу, його всесильного і незгасного духу, його високої політичної свідомості (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 33).

Значення в інших словниках

1. оптимізм — оптимі́зм іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. оптимізм — [оптием’ізм] -му, м. (на) -м'і  Орфоепічний словник української мови
3. оптимізм — -у, ч. Світосприймання, перейняте бадьорістю, життєрадісністю, твердою вірою в краще майбутнє, в успіх; прот. песимізм.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. оптимізм — ОПТИМІ́ЗМ, у, ч. Світосприймання, перейняте бадьорістю, життєрадісністю, твердою вірою в краще майбутнє, в успіх; протилежне песимізм.  Словник української мови у 20 томах
5. оптимізм — оптимі́зм (франц. optimisme, від лат. optimus – найкращий) світосприймання, пройняте життєрадісністю, бадьорістю, вірою у краще майбутнє. Протилежне – песимізм.  Словник іншомовних слів Мельничука
6. оптимізм — ОПТИМІЗМ (від лат. optimus — найкращий) — філософський принцип, згідно з яким довколишня реальність є найкращим із можливих улаштувань або що існуючий світ є найбільш довершеним і досконалим творінням.  Філософський енциклопедичний словник
7. оптимізм — Оптимі́зм, -му, -мові  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. оптимізм — рос. оптимизм життєрадісне, бадьоре світосприйняття, віра у краще майбутнє, у здійснення планів, реалізацію програм.  Eкономічна енциклопедія