оптиміст
ОПТИМІ́СТ, а, ч. Оптимістично настроєна людина; протилежне песиміст.
Ми — песимісти відносно кріпосництва, капіталізму і дрібного виробництва, але ми — палкі оптимісти відносно робітничого руху та його цілей (Ленін, 23, 1972, 246);
Я завжди був великим оптимістом і дотепер не втратив віри у людей, у перемогу всього світлого над темрявою і злом (Коцюб., III, 1956, 281).
Словник української мови (СУМ-11)