Значення в інших словниках
-
оптиміст —
оптимі́ст іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
оптиміст —
[оптием’іст] -ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў
Орфоепічний словник української мови
-
оптиміст —
-а, ч. Оптимістично настроєна людина; прот. песиміст.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
оптиміст —
ОПТИМІ́СТ, а, ч. Оптимістично настроєна людина; протилежне песиміст. Я завжди був великим оптимістом і дотепер не втратив віри у людей, у перемогу всього світлого над темрявою і злом (М.
Словник української мови у 20 томах
-
оптиміст —
оптимі́ст людина, яка настроєна оптимістично, пройнята оптимізмом.
Словник іншомовних слів Мельничука
-
оптиміст —
ОПТИМІ́СТ (оптимістично настроєна людина), ЖИТТЄЛЮ́Б, ЖИТТЄЛЮ́БЕЦЬ. Я завжди був великим оптимістом і дотепер не втратив віри в людей (М. Коцюбинський); Ліричний герой ранніх творів П. Тичини — життєлюб (з газети).
Словник синонімів української мови
-
оптиміст —
Оптимі́ст, -та; -мі́сти, -тів
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
оптиміст —
ОПТИМІ́СТ, а, ч. Оптимістично настроєна людина; протилежне песиміст. Ми — песимісти відносно кріпосництва, капіталізму і дрібного виробництва, але ми — палкі оптимісти відносно робітничого руху та його цілей (Ленін, 23, 1972, 246)...
Словник української мови в 11 томах