оптиміст

Значення в інших словниках

1. оптиміст — оптимі́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
2. оптиміст — [оптием’іст] -ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў Орфоепічний словник української мови
3. оптиміст — -а, ч. Оптимістично настроєна людина; прот. песиміст. Великий тлумачний словник сучасної мови
4. оптиміст — ОПТИМІ́СТ, а, ч. Оптимістично настроєна людина; протилежне песиміст. Я завжди був великим оптимістом і дотепер не втратив віри у людей, у перемогу всього світлого над темрявою і злом (М. Словник української мови у 20 томах
5. оптиміст — оптимі́ст людина, яка настроєна оптимістично, пройнята оптимізмом. Словник іншомовних слів Мельничука
6. оптиміст — ОПТИМІ́СТ (оптимістично настроєна людина), ЖИТТЄЛЮ́Б, ЖИТТЄЛЮ́БЕЦЬ. Я завжди був великим оптимістом і дотепер не втратив віри в людей (М. Коцюбинський); Ліричний герой ранніх творів П. Тичини — життєлюб (з газети). Словник синонімів української мови
7. оптиміст — Оптимі́ст, -та; -мі́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
8. оптиміст — ОПТИМІ́СТ, а, ч. Оптимістично настроєна людина; протилежне песиміст. Ми — песимісти відносно кріпосництва, капіталізму і дрібного виробництва, але ми — палкі оптимісти відносно робітничого руху та його цілей (Ленін, 23, 1972, 246)... Словник української мови в 11 томах