1. Словник української мови у 20 томах

оптиміст

ОПТИМІ́СТ, а, ч.

Оптимістично настроєна людина; протилежне песиміст.

Я завжди був великим оптимістом і дотепер не втратив віри у людей, у перемогу всього світлого над темрявою і злом (М. Коцюбинський);

– Скоро всіх невинних повипускають на волю, – просторікував один з оптимістів (А. Дімаров);

Спостерігаючи за оптимістами і песимістами, виділили дев'ять градацій емоційного тонусу: від життєрадісних “хлопців-друзяк” до “сухарів” (із журн.).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оптиміст — оптимі́ст іменник чоловічого роду, істота Орфографічний словник української мови
  2. оптиміст — [оптием’іст] -ста, м. (на) -стов'і/-с'т'і, мн. -стие, -с'т'іў Орфоепічний словник української мови
  3. оптиміст — -а, ч. Оптимістично настроєна людина; прот. песиміст. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оптиміст — Життєлюб, див. весельчак Словник чужослів Павло Штепа
  5. оптиміст — оптимі́ст людина, яка настроєна оптимістично, пройнята оптимізмом. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. оптиміст — ОПТИМІ́СТ (оптимістично настроєна людина), ЖИТТЄЛЮ́Б, ЖИТТЄЛЮ́БЕЦЬ. Я завжди був великим оптимістом і дотепер не втратив віри в людей (М. Коцюбинський); Ліричний герой ранніх творів П. Тичини — життєлюб (з газети). Словник синонімів української мови
  7. оптиміст — Оптимі́ст, -та; -мі́сти, -тів Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  8. оптиміст — ОПТИМІ́СТ, а, ч. Оптимістично настроєна людина; протилежне песиміст. Ми — песимісти відносно кріпосництва, капіталізму і дрібного виробництва, але ми — палкі оптимісти відносно робітничого руху та його цілей (Ленін, 23, 1972, 246)... Словник української мови в 11 томах