оптиміст
ОПТИМІ́СТ, а, ч.
Оптимістично настроєна людина; протилежне песиміст.
Я завжди був великим оптимістом і дотепер не втратив віри у людей, у перемогу всього світлого над темрявою і злом (М. Коцюбинський);
– Скоро всіх невинних повипускають на волю, – просторікував один з оптимістів (А. Дімаров);
Спостерігаючи за оптимістами і песимістами, виділили дев'ять градацій емоційного тонусу: від життєрадісних “хлопців-друзяк” до “сухарів” (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)