оптимізм
ОПТИМІ́ЗМ, у, ч. Світосприймання, перейняте бадьорістю, життєрадісністю, твердою вірою в краще майбутнє, в успіх; протилежне песимізм.
Романтика революційних подій, нової праці, трудових буднів, світлого оптимізму піднімала пісенне слово на високі вершини поезії (Мал., Думки.., 1959, 71);
Революційна пісня — найкращий вияв оптимізму трудящого народу, його всесильного і незгасного духу, його високої політичної свідомості (Нар. тв. та етн., 3, 1957, 33).
Джерело:
Словник української мови (СУМ-11)
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оптимізм — оптимі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
- оптимізм — [оптием’ізм] -му, м. (на) -м'і Орфоепічний словник української мови
- оптимізм — -у, ч. Світосприймання, перейняте бадьорістю, життєрадісністю, твердою вірою в краще майбутнє, в успіх; прот. песимізм. Великий тлумачний словник сучасної мови
- оптимізм — ОПТИМІ́ЗМ, у, ч. Світосприймання, перейняте бадьорістю, життєрадісністю, твердою вірою в краще майбутнє, в успіх; протилежне песимізм. Словник української мови у 20 томах
- оптимізм — оптимі́зм (франц. optimisme, від лат. optimus – найкращий) світосприймання, пройняте життєрадісністю, бадьорістю, вірою у краще майбутнє. Протилежне – песимізм. Словник іншомовних слів Мельничука
- оптимізм — ОПТИМІЗМ (від лат. optimus — найкращий) — філософський принцип, згідно з яким довколишня реальність є найкращим із можливих улаштувань або що існуючий світ є найбільш довершеним і досконалим творінням. Філософський енциклопедичний словник
- оптимізм — Оптимі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
- оптимізм — рос. оптимизм життєрадісне, бадьоре світосприйняття, віра у краще майбутнє, у здійснення планів, реалізацію програм. Eкономічна енциклопедія