оптимізм

ОПТИМІЗМ (від лат. optimus — найкращий) — філософський принцип, згідно з яким довколишня реальність є найкращим із можливих улаштувань або що існуючий світ є найбільш довершеним і досконалим творінням. Незважаючи на наявність у світі зла, все, що в ньому здійснюється, спрямоване на благо. У повсякденному значенні О. — це особливий настрій, що спонукає людину бачити в усьому лише позитивний бік і не впадати у відчай. О. супроводжує очікування успіху, щастя та здійснення сподівань. Проте некритичний О. здатний призвести до утопічних оман. О. як філософський принцип належить до засадничих у філософії Ляйбніца, зокрема в його обґрунтуванні концепції теодицеї, або боговиправдання. У творі, присвяченому цій проблемі ("Досліди теодицеї — про благість Божу, свободу людини і начало зла"), Ляйбніц доводить: оскільки усі підстави буття не можуть утримуватися на випадковості, їхньою достатньою і остаточною підставою є Бог. Досконалість Бога поєднує багатоманітність разом із порядком. Оптимальне оперування простором і часом та використання найпростіших засобів уможливили появу наймогутнішого і найвдалішого у Всесвіті творіння. Концепція породила своєрідний "ляйбніціанський О.", що спричинив велику кількість дискусій та суперечок. Більш помірковану позицію стосовно цієї концепції посів Вольтер ("Кандид, або Оптимізм"): відкидаючи невтішний песимізм Паскаля з його уявленнями про нездоланний трагізм людського існування, він визнає наявність у світі зла, яке руйнує беззастережний філософський О. Але все може стати благим, варто лише сподіватися С. віт є не найкращим, проте й не найгіршим із можливих творінь. Головним завданням людини є здійснення цього удосконалення. О. протистоїть — песимізм.

Т. Лютий

Джерело: Філософський енциклопедичний словник на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оптимізм — оптимі́зм іменник чоловічого роду Орфографічний словник української мови
  2. оптимізм — [оптием’ізм] -му, м. (на) -м'і Орфоепічний словник української мови
  3. оптимізм — -у, ч. Світосприймання, перейняте бадьорістю, життєрадісністю, твердою вірою в краще майбутнє, в успіх; прот. песимізм. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оптимізм — ОПТИМІ́ЗМ, у, ч. Світосприймання, перейняте бадьорістю, життєрадісністю, твердою вірою в краще майбутнє, в успіх; протилежне песимізм. Словник української мови у 20 томах
  5. оптимізм — оптимі́зм (франц. optimisme, від лат. optimus – найкращий) світосприймання, пройняте життєрадісністю, бадьорістю, вірою у краще майбутнє. Протилежне – песимізм. Словник іншомовних слів Мельничука
  6. оптимізм — Оптимі́зм, -му, -мові Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. оптимізм — ОПТИМІ́ЗМ, у, ч. Світосприймання, перейняте бадьорістю, життєрадісністю, твердою вірою в краще майбутнє, в успіх; протилежне песимізм. Словник української мови в 11 томах
  8. оптимізм — рос. оптимизм життєрадісне, бадьоре світосприйняття, віра у краще майбутнє, у здійснення планів, реалізацію програм. Eкономічна енциклопедія