оптичний
ОПТИ́ЧНИЙ, а, е, спец.
1. Стос. до оптики.
Оптичний диск сонця; – Ось ви бачите смеречину. Така собі деревинка незавидна, а вона ж дає так званий бальзам для оптичної промисловості (М. Чабанівський);
Оптичний магазин;
// Який ґрунтується на законах оптики.
Винахід лазерів відкрив ще одну можливість здійснення міжзоряного зв'язку – оптичним методом (з наук.-попул. літ.);
// Виготовлений, сконструйований із застосуванням лінз.
Вченим удалося сконструювати електронний мікроскоп, що дає збільшення в десятки тисяч раз сильніше, ніж оптичний мікроскоп (з наук.-попул. літ.);
Марія одірвалася від оптичного прицілу, звелась на коліна і шарпнула Майбороду за плече (В. Кучер).
2. Здійснюваний за допомогою світла; світловий, зоровий.
В кінці XVIII століття уже існували різні системи оптичної сигналізації, зокрема семафорний телеграф, який забезпечував передачу кореспонденції за допомогою умовних знаків (з наук.-попул. літ.);
Оптичні явища в атмосфері.
Словник української мови (СУМ-20)