оптичний
опти́чний
-а, -е, спец.
1》 Стос. до оптики. Оптичний магазин.
|| Який ґрунтується на законах оптики.
|| Виготовлений, сконструйований на основі законів оптики.
Оптична сила — характеристика заломлюючої здатності осесиметричних лінз і їхніх систем.
Оптичне скло — угнуте або опукле скло в оптичних приладах; лінза.
Оптичний друк — те саме, що проекційний друк.
Оптичні прилади — прилади, будова яких ґрунтується на законах поширення світла або на використанні властивостей світла.
2》 Такий, що стосується ока, зору.
|| Здійснюваний за допомогою світла; світловий, зоровий.
Оптична вісь — уявна пряма лінія, яка проходить через центри кривизни або фокуси та центри лінз (дзеркал) оптичної системи.
Оптична дефектоскопія — метод дефектоскопії, за яким контрольовані вироби освітлюють промінням видимої області спектра.
Оптична локація — локація спостережуваних об'єктів за допомогою відбитих від них або випромінюваних ними електромагнітних хвиль оптичного діапазону.
Оптична піч — оптичний пристрій, де промениста енергія джерела світла перетворюється на теплову.
Оптична система — сукупність оптичних деталей, призначених для створення зображень предметів або передачі світлової енергії.
Оптичний дефект — будь-яке порушення зору, спричинюване викривленням світлових променів оптичною системою ока (до того, як вони досягають сітківки).
Оптичний зв'язок — зв'язок з пересиланням і прийманням інформації за допомогою електромагнітних хвиль оптичного діапазону, із застосуванням лазерів.
Оптичний обман — а) хибне зорове враження від чого-небудь; обман зору; б) про що-небудь несправжнє, нереальне, ілюзорне; міраж, фата моргана.
Оптичні явища в атмосфері — світлові ефекти, зумовлені поглинанням, розсіюванням та рефракцією світла в атмосфері.
Великий тлумачний словник сучасної української мови