опукло

ОПУ́КЛО.

Присл. до опу́клий.

З імли небозводу .. випливали золоті маківки його [Києва] соборів, опукло світились назустріч, як величезні .. сонця (О. Гончар);

В п'єсі “Житейське море” опукло, подекуди навіть не без гротеску, показаний побут театральної богеми (М. Рильський).

Значення в інших словниках

1. опукло — опу́кло прислівник незмінювана словникова одиниця  Орфографічний словник української мови
2. опукло — Присл. до опуклий.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. опукло — ОПУ́КЛО. Присл. до опу́клий. З імли небозводу.. випливали золоті маківки його [Києва] соборів, опукло світились назустріч, як величезні.. сонця (Гончар, II, 1959, 146); В п’єсі "Житейське море" опукло, подекуди навіть не без гротеску, показаний побут театральної богеми (Рильський, III, 1956, 278).  Словник української мови в 11 томах