оп'яняти

ОП'ЯНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ОП'Я́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОП'ЯНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., кого.

1. Робити п'яним, доводити до стану оп'яніння; сп'яняти.

Його й погане пиво оп'янило (Сл. Б. Грінченка);

// Доводити до стану запаморочення, який нагадує сп'яніння.

Запах жита, що вже починало цвісти, зразу оп'янив її (С. Воскрекасенко);

Повітря залу, в якому опинилися випробувачі, вийшовши з шлюзу, оп'янило їх. Вони відчули легке запаморочення (з газ.).

2. перен. Доводити до стану екстазу, самозабуття.

Дотик твій із терня рожі родить, І по серцях мов чар солодкий ходить, І будить, молодить і оп'яняє (І. Франко).

Значення в інших словниках

1. оп'яняти — оп'яня́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. оп'яняти — див. П'ЯНИТИ; п-к –ЯЮЧИЙ, що п'янить, здатний оп'янити, п'янкий, хмільний, |за|паморочливий.  Словник синонімів Караванського
3. оп'яняти — -яю, -яєш і рідко оп'янювати, -юю, -юєш, недок., оп'янити, -ню, -ниш, док., перех. 1》 Робити п'яним, доводити до стану оп'яніння. || Доводити до стану запаморочення, який нагадує сп'яніння. 2》 перен. Доводити до стану екстазу, самозабуття.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. оп'яняти — ЗБУ́ДЖУВАТИ (викликати стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИ, ПОДРА́ЗНЮВАТИ, ГАРЯЧИ́ТИ підсил., РОЗПА́ЛЮВАТИ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИ підсил., РОЗІГРІВА́ТИ підсил., РОЗБУ́РХУВАТИ підсил., ЗАРЯДЖА́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови
5. оп'яняти — Оп'яня́ти, -ня́ю, -єш сов. в. оп'яни́ти, -ню, -ниш, гл. Опьянять, опьянить. Його й погане пиво оп'янило. ЗОЮР. І. 205.  Словник української мови Грінченка