оп'яняти

оп'яня́ти

-яю, -яєш і рідко оп'янювати, -юю, -юєш, недок., оп'янити, -ню, -ниш, док., перех.

1》 Робити п'яним, доводити до стану оп'яніння.

|| Доводити до стану запаморочення, який нагадує сп'яніння.

2》 перен. Доводити до стану екстазу, самозабуття.

Значення в інших словниках

1. оп'яняти — оп'яня́ти дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. оп'яняти — див. П'ЯНИТИ; п-к –ЯЮЧИЙ, що п'янить, здатний оп'янити, п'янкий, хмільний, |за|паморочливий.  Словник синонімів Караванського
3. оп'яняти — ОП'ЯНЯ́ТИ, я́ю, я́єш і рідко ОП'Я́НЮВАТИ, юю, юєш, недок., ОП'ЯНИ́ТИ, ню́, ни́ш, док., кого. 1. Робити п'яним, доводити до стану оп'яніння; сп'яняти. Його й погане пиво оп'янило (Сл.  Словник української мови у 20 томах
4. оп'яняти — ЗБУ́ДЖУВАТИ (викликати стан нервового піднесення, напруження), ХВИЛЮВА́ТИ, ПОДРА́ЗНЮВАТИ, ГАРЯЧИ́ТИ підсил., РОЗПА́ЛЮВАТИ підсил., РОЗГАРЯЧА́ТИ підсил., РОЗГАРЯ́ЧУВАТИ підсил., РОЗІГРІВА́ТИ підсил., РОЗБУ́РХУВАТИ підсил., ЗАРЯДЖА́ТИ підсил.  Словник синонімів української мови
5. оп'яняти — Оп'яня́ти, -ня́ю, -єш сов. в. оп'яни́ти, -ню, -ниш, гл. Опьянять, опьянить. Його й погане пиво оп'янило. ЗОЮР. І. 205.  Словник української мови Грінченка