оп'янілий

оп'яні́лий

-а, -е.

Дієприкм. акт. мин. ч. до оп'яніти.

Значення в інших словниках

1. оп'янілий — оп'яні́лий дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. оп'янілий — див. п'яний  Словник синонімів Вусика
3. оп'янілий — ОП'ЯНІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до оп'яні́ти. – Ти вже й гніваєшся. Фе, Іване! – говорила Ганка, а вечором [увечері] знов підлещувалася до нього, просила, купувала йому пива й горілки, доки оп'янілий Іван не згоджувавсь знов іти ночувати до неї (І.  Словник української мови у 20 томах
4. оп'янілий — ЗБУ́ДЖЕНИЙ прикм. (який перебуває в стані нервового піднесення, напруження), СХВИЛЬО́ВАНИЙ, РОЗХВИЛЬО́ВАНИЙ, РОЗПА́ЛЕНИЙ підсил., РОЗГАРЯ́ЧЕНИЙ підсил., НАЕЛЕКТРИЗО́ВАНИЙ підсил., ОП'ЯНІ́ЛИЙ від чого, підсил., СП'ЯНІ́ЛИЙ від чого, підсил.  Словник синонімів української мови