оп'янілий
оп'яні́лий
-а, -е.
Дієприкм. акт. мин. ч. до оп'яніти.
Джерело:
Великий тлумачний словник сучасної української мови
на Slovnyk.me
Значення в інших словниках
- оп'янілий — оп'яні́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
- оп'янілий — див. п'яний Словник синонімів Вусика
- оп'янілий — ОП'ЯНІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до оп'яні́ти. – Ти вже й гніваєшся. Фе, Іване! – говорила Ганка, а вечором [увечері] знов підлещувалася до нього, просила, купувала йому пива й горілки, доки оп'янілий Іван не згоджувавсь знов іти ночувати до неї (І. Словник української мови у 20 томах
- оп'янілий — ЗБУ́ДЖЕНИЙ прикм. (який перебуває в стані нервового піднесення, напруження), СХВИЛЬО́ВАНИЙ, РОЗХВИЛЬО́ВАНИЙ, РОЗПА́ЛЕНИЙ підсил., РОЗГАРЯ́ЧЕНИЙ підсил., НАЕЛЕКТРИЗО́ВАНИЙ підсил., ОП'ЯНІ́ЛИЙ від чого, підсил., СП'ЯНІ́ЛИЙ від чого, підсил. Словник синонімів української мови