1. Словник синонімів української мови

оп'янілий

ЗБУ́ДЖЕНИЙ прикм. (який перебуває в стані нервового піднесення, напруження), СХВИЛЬО́ВАНИЙ, РОЗХВИЛЬО́ВАНИЙ, РОЗПА́ЛЕНИЙ підсил., РОЗГАРЯ́ЧЕНИЙ підсил., НАЕЛЕКТРИЗО́ВАНИЙ підсил., ОП'ЯНІ́ЛИЙ від чого, підсил., СП'ЯНІ́ЛИЙ від чого, підсил., П'Я́НИЙ від чого, підсил., ХМІЛЬНИ́Й від чого, підсил.; РОЗБУ́РХАНИЙ, РОЗБУ́РКАНИЙ розм., ПОРУ́ШЕНИЙ діал. (перев. про натовп і т. ін.). — Бачив, як нас зустрічала Словакія? З дзвонами, квітами, з відкритою душею!.. Черниш замовк, збуджений, розпалений (О. Гончар); 25 квітня 1838 року на квартирі Брюллова схвильованому Тарасові було вручено відпускну (П. Колесник); Благеньке плаття.. не могло захистити дівчину від холоду, але, розгарячена і збуджена, вона його не почувала (С. Добровольський); Параскіца ревно молилась, а навкруги її хвилювалась зацікавлена та наелектризована юрма (М. Коцюбинський); — А, ти вже тут! Що ж — не вдалось утекти? — вищирився до нього з невимовною злістю хмільний од перемоги Матюха (А. Головко); Дзеленчав дзвоник, але розбурханий натовп не вщухав. У повітрі підводились кулаки, злобно блискали очі (А. Шиян); Громада стояла німа, глибоко порушена (М. Коцюбинський). — Пор. 1. безтя́мний, занепоко́єний.

Джерело: Словник синонімів української мови на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оп'янілий — оп'яні́лий дієприкметник Орфографічний словник української мови
  2. оп'янілий — див. п'яний Словник синонімів Вусика
  3. оп'янілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до оп'яніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. оп'янілий — ОП'ЯНІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до оп'яні́ти. – Ти вже й гніваєшся. Фе, Іване! – говорила Ганка, а вечором [увечері] знов підлещувалася до нього, просила, купувала йому пива й горілки, доки оп'янілий Іван не згоджувавсь знов іти ночувати до неї (І. Словник української мови у 20 томах