оп'янілий — Орфографічний словник української мови

оп'янілий — див. п'яний Словник синонімів Вусика
оп'янілий — -а, -е. Дієприкм. акт. мин. ч. до оп'яніти. Великий тлумачний словник сучасної мови
оп'янілий — ОП'ЯНІ́ЛИЙ, а, е. 1. Дієпр. акт. до оп'яні́ти. – Ти вже й гніваєшся. Фе, Іване! – говорила Ганка, а вечором [увечері] знов підлещувалася до нього, просила, купувала йому пива й горілки, доки оп'янілий Іван не згоджувавсь знов іти ночувати до неї (І. Словник української мови у 20 томах
оп'янілий — ЗБУ́ДЖЕНИЙ прикм. (який перебуває в стані нервового піднесення, напруження), СХВИЛЬО́ВАНИЙ, РОЗХВИЛЬО́ВАНИЙ, РОЗПА́ЛЕНИЙ підсил., РОЗГАРЯ́ЧЕНИЙ підсил., НАЕЛЕКТРИЗО́ВАНИЙ підсил., ОП'ЯНІ́ЛИЙ від чого, підсил., СП'ЯНІ́ЛИЙ від чого, підсил. Словник синонімів української мови