оратися
ОРА́ТИСЯ, оре́ться, недок.
Оброблятися плугом, сохою (про землю).
Залізниця має пройти по перелогах степу, що одвіку не орався (О. Гончар);
* Образно. З кожним днем все більше сивіли скроні та оралося зморшками схудле обличчя (А. Дімаров);
// безос.
[Євгеній:] – Де ореться, що сієсь [сіється], як росте.., Про все те він [батько] не дбав (І. Франко).
Словник української мови (СУМ-20)