1. Словник української мови у 20 томах

оратися

ОРА́ТИСЯ, оре́ться, недок.

Оброблятися плугом, сохою (про землю).

Залізниця має пройти по перелогах степу, що одвіку не орався (О. Гончар);

* Образно. З кожним днем все більше сивіли скроні та оралося зморшками схудле обличчя (А. Дімаров);

// безос.

[Євгеній:] – Де ореться, що сієсь [сіється], як росте.., Про все те він [батько] не дбав (І. Франко).

Джерело: Словник української мови (СУМ-20) на Slovnyk.me

Значення в інших словниках

  1. оратися — ора́тися дієслово недоконаного виду Орфографічний словник української мови
  2. оратися — ореться, недок. Оброблятися плугом, сохою (про землю). || безос. Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. оратися — ОРА́ТИСЯ, оре́ться, недок. Оброблятися плугом, сохою (про землю). Залізниця має пройти по перелогах степу, що одвіку не орався (Гончар, II, 1959, 354); *Образно. З кожним днем все більше сивіли скроні та оралося зморшками схудле обличчя (Дім. Словник української мови в 11 томах
  4. оратися — Ора́тися, -рю́ся, -ре́шся гл. Пахаться. Орися ж ти, моя ниво, долом та горою. Шевч. Словник української мови Грінченка