організатор
ОРГАНІЗА́ТОР, а, ч.
1. Той, хто організовує, засновує, налагоджує або впорядковує що-небудь.
Я був одним із гарячих організаторів страйку – виступав на зборах, складав петиції, був постійним делегатом до адміністрації інституту (С. Васильченко);
Мені місцком дав роль організатора, і я перев'язала руку червоною хусткою (М. Хвильовий);
Часто громадська старшина сама виступала організатором селянських заворушень (з наук.-попул. літ.);
У високорозвинутих країнах високо оцінюється праця менеджерів, організаторів в усіх сферах без винятку (з газ.);
// Той, хто має здібності до організаційної роботи.
Впливу в партії яко оратор або організатор теж не здобув і, можна думати, не здобуду (Леся Українка);
– Плетенецький обіцяє нам допомогти. А він чудовий організатор (З. Тулуб).
2. розм. Тека, записник, підставка для канцелярського приладдя та ін., будова яких сприяє упорядкуванню й організації роботи;
// Електронний записник з різними допоміжними засобами (калькулятором, календарем, годинником тощо).
Словник української мови (СУМ-20)