організатор —
-а, ч. Той, хто організовує, засновує, налагоджує або впорядковує що-небудь. || Той, хто має здібності до організаційної роботи.
Великий тлумачний словник сучасної мови
організатор —
Засновник, упорядник, див. ініціятор
Словник чужослів Павло Штепа
організатор —
ОРГАНІЗА́ТОР, а, ч. 1. Той, хто організовує, засновує, налагоджує або впорядковує що-небудь. Я був одним із гарячих організаторів страйку – виступав на зборах, складав петиції, був постійним делегатом до адміністрації інституту (С.
Словник української мови у 20 томах
організатор —
організа́тор (франц. organisateur) особа, яка що-небудь організовує, засновує, спрямовує.
Словник іншомовних слів Мельничука
організатор —
ЗАСНО́ВНИК (той, хто заснував що-небудь, поклав початок чомусь), ОСНОВОПОЛО́ЖНИК, ФУНДА́ТОР, РОДОНАЧА́ЛЬНИК уроч., БА́ТЬКО уроч., ОСНО́ВНИК діал.; ЗАЧИНА́ТЕЛЬ (той, хто першим починає якусь важливу справу).
Словник синонімів української мови
організатор —
ОРГАНІЗА́ТОР, а, ч. Той, хто організовує, засновує, налагоджує або впорядковує що-небудь. Я був одним із гарячих організаторів страйку — виступав на зборах, складав петиції, був постійним делегатом до адміністрації інституту (Вас.
Словник української мови в 11 томах