оргія
О́РГІЯ, ї, ж.
1. В античних народів – святкування й обряди на честь богів вина і веселощів (Діоніса, Вакха).
Іде святий Петро Та, йдучи в Рим благовістити, Зайшов у гай води напитись І одпочити. – Благо вам! – Сказав апостол утомленний І оргію благословив (Т. Шевченко);
Темніє. Табір затихає. З Вавілона ледве доноситься гомін нічних оргій (Леся Українка).
2. перен. Бучний, нестримний бенкет, пиятика.
Недавня оргія, котру почули старі панни носами, дуже роздратувала їх (І. Нечуй-Левицький);
Він насамперед заїхав до повітового міста, в якім мали відбуватися оргії його зятя і його компанії (І. Франко);
// Розпусне задоволення сексуального потягу перев. за участю кількох партнерів.
Вона [журналістка] трохи збентежилась, але потім зупинила мене .. й тихо, на вухо, запропонувала поїхати з нею. Вони – її любовник і вона – хочуть улаштувати ніч п'янки й любовної оргії (М. Хвильовий);
Разом з відеокасетами й виданнями порногафічного змісту перемандрували із Заходу до нас і оргії, ставши нездоровою модою (із журн.);
Для багатьох оргії оберталися аж ніяк не насолодами .. Особливу небезпеку таким “розвагам” надало поширення СНІДу (з наук.-попул. літ.);
// яка, чого. Дика, страшна розправа.
Люди .. побачили, якою буває насправді дика, чорна оргія фашизму (Ю. Бедзик).
◇ (1) Крива́ва о́ргія, книжн. – битва, побоїще і т. ін.
[Неофіт-раб:] Так чи не ліпше залишити мрії про вічне і піти .. на оргію криваву? (Леся Українка);
Простою випадковістю можна пояснити те, що Герцен лишився в живих після кривавої оргії, яку вчинила .. французька буржуазія (із журн.).
Словник української мови (СУМ-20)