орендований
ОРЕНДО́ВАНИЙ, а, е.
Дієпр. пас. до орендува́ти.
Наладнали нею [капустою] повний кузов орендованої для цього випадку .. автомашини (В. Бабляк);
// у знач. прикм.
Згодом .. я став у батька за молотобійця, а також працював у полі на орендованих шматках землі (з мемуарної літ.).
Словник української мови (СУМ-20)