орендований
ОРЕНДО́ВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до орендува́ти.
Наладнали нею [капустою] повний кузов орендованої для цього випадку.. автомашини (Бабляк, Вишн. сад, 1960, 44);
Згодом.. я став у батька за молотобійця, а також працював у полі на орендованих шматках землі (Минуле укр. театру, 1953, 10).
Словник української мови (СУМ-11)