оркестровий
ОРКЕСТРО́ВИЙ, а, е.
Прикм. до орке́стр 1.
Далі була якась оркестрова штука .. Софія слухала теє байдуже (Леся Українка);
// Признач. для оркестру (у 2 знач.).
Музиканти сиділи на своїх місцях в оркестровій будці (Леся Українка);
// Написаний для виконання оркестром.
Оркестрова сюїта.
Словник української мови (СУМ-20)