оркестровий
ОРКЕСТРО́ВИЙ, а, е.
1. Прикм. до орке́стр 1.
Далі була якась оркестрова штука.. Софія слухала теє байдуже (Л. Укр., III, 1952, 534).
2. Признач. для оркестру (у 2 знач.).
Музиканти сиділи на своїх місцях в оркестровій будці (Л. Укр., III, 1952, 621).
3. Написаний для виконання оркестром.
Оркестрова сюїта.
Словник української мови (СУМ-11)